У ці святі різдвяні дні ми згадуємо найвизначнішу подію в історії людства - пришестя у світ Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа. « Бог сый мира, Отец щедрого, великого совета Твоего Ангела, мир подавающа, послал еси нам… », - урочисто оспівує сьогодні повнота Святої Православної Церкви ( Ірмос 5-ї пісні Різдвяного канону ). Бог Отець послав Єдинородного Сина Свого, « мир подавающа нам », на землю, щоб примирити людей з Собою, поєднати роз’єднані сили людської душі, дати людям мир та згоду. Споглядаючи велику тайну Боговтілення і радіючи з визволення люду, Ангельські сили урочисто оспівали : « Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение » (Лк. 2, 14).
З миром прийшов Христос на землю, залишив його для нас (Ін. 14, 27) і через Святих Апостолів, як Єдиний Великомилостивий, подав Всесвітові. Мир Христа осягаємо через пізнання Бога та набуття чеснот, які нищать внутрішню боротьбу пристрастей і не допускають людині ворогувати самій з собою. За словом Святителя Іоанна Златоуста « ... Якщо хтось не насолоджується таким миром, то, хоч би зовні оточував його глибокий мир, хоч би жодний ворог не нападав на нього, він найзнедоленіший у всьому Всесвіті з тих, на кого нападають вороги... Хто ж має цей мир, той не боїться не тільки ворога й варвара, але й самого диявола, і посміюється з усіх полчищ злих духів, буває благодушніший за всіх людей, не потерпає в нестатках, не знемагає від недуг та хвороб і не обтяжений жодними іншими людськими... нещастями, тому що він має душу, здатну витримати все це мужньо і доволі легко, душу міцну і здорову... » Істинний мир людина здобуває лише в береженні своєї совісті, в єднанні з Богом, коли починає дійсно жити во Христі. Коли здобудемо миру Христа, врятуємося самі, і, за словом Преподобного Серафима Саровського, навколо нас врятується багато хто. Перший крок до миру душевного є усвідомлення свого падшого гріховного стану. Коли починаємо бачити свою потворну наготу, тоді Господь наближається до нас, Своєю люблячою душею очищує вретеп нашої душі, яким би убогим він не був, виповнює нас Своїм миром і Сам творить нас готовими до того, щоб ми достойно прийняли Його. Для цього Він утілився і народився у Вифлеємській печері, про це Він молився і у Своїй Первосвященицькій молитві: « Да вси едино будут, якоже Ты, Отче, во Мне, и Аз в Тебе, да и тии в Нас едино будут » (Ін. 17, 21). Мир, дарований нам через утілення Бога Слова, став одкровенням Божественної слави і всеспасительної благодаті. Цей мир - ранок усього людства невечірнього дня Царства Христова.
Улюблені отці, браття й сестри ! Богослужбовий чин свята Різдва Христова підносить наш розум і серце до височини істинного Богознавства. У втіленні Другої Іпостасі Святої Трійці - Бога Слова Його Божество нічого не втратило з Своєї безмірно високої духовності, безмежності та вічності. А людство, незлитно і нероздільно з’єднавшися з Божеством, збагатилося (6-та пісня 1-го Різдвяного канону). Істинний Бог і Істинна Людина Ісус Христос, Який Своєю волею народився від Діви, прокладає всім нам до неба зручну дорогу ( Ірмос 1-ї пісні 2-го канону ). Через Боговтілення відбувається піднесення роду людського. Пришестя Христа у плоті зруйнувало силу людиноненавистника-диявола, поновило союз з ангельським світом і знову відкрило шлях до Небесного Отця, від Якого походить усе творіння (1-й тропар 5-ї пісні 2-го канону). Завдяки втіленню Христа все людство повернулося до істинного богошанування і через це об’єдналося і здобуло примирення.
Дієвість Боговтілення залежала від « самоистощания » Сина Божого, Який узяв на Себе останній край убогості - образ раба. « Приниження, - говорить Іоанн Златоуст, - Він прийняв для того, щоб зійти до нашої немочі і щоб навчити людей не тільки словами, але й прикладом. Як сповнений мудрості вчитель лепече разом з дітьми і цей лепет слугує не знаком невідання вчителя, але піклування його про дітей, так само і Христос служить людям : не через недосконалість Сутності Своєї, а за ласки до людей... » . Прийняттям на Себе « образа раба » (Флп. 2, 7) Всевишній зцілив рани, що їх завдали людям диявольські стріли (Ірмос 6-ї пісні 2-го канону, і видалив смертоносну отруту глави змія, яка вносила тління й розбрат у племена й народи (1-й тропар 4-ї пісні 2-го канону). Спаситель і Господь наш Ісус Христос став джерелом внутрішнього, духовного оновлення людини і морального визволення від гріховного полону. Ісус Христос досяг цього через жертовний, спокутний подвиг, котрий почався з Його Втілення й Народження.
Втілення й Різдво Христове, що ми їх нині вшановуємо, виявили путь відтворення людини. Той, Хто царює над Небесами, перебуваючи нетварним Словом, приймає твердість плоті, аби привернути до Себе оновлену людину і зміцнити її якісно новим спілкуванням. Це спілкування здійснюється через зачаття без семені в Богоматері, Пречистій Діві, Божественній Отроковиці Бога Слова, Котрий зійшов у Її утробу, як роса на руно, мов краплі, що спадають на землю, і пройшов крізь Неї, не порушивши печаті дівоцтва.
Безмежна вага події, яку нині святкуємо, велика й наша вдячна любов до її Звершителя, а особливо до Пречистої Діви Марії. Проте, скільки б ми не говорили й не оспівували її, щонайліпше стояти біля Христових ясел у глибокім мовчанні й повчатися неповторною картиною подій Спасителева Різдва. Красномовно свідчить про це невеличкий п’ятивірш церковного піснетворця Блаженного Кіра, єпископа Смирнського:
« Браття ! Мовчанням вшануємо Різдво
Бога Спасителя нашого Ісуса Христа :
Він зачатий у Святій Діві
Від слуху, Він - Слово. Йому слава на віки.
Амінь » .
Любі мої ! Боголюдина Господь Ісус Христос, Який втілився, явив нам любов, любов незміряну і незбагненну. Ця любов - не почуття, не добре ставлення Боже до нас. Це - Сам Бог, Який прийшов у світ плоттю Новонародженого Христа. Він створив світ, щоб розділити за Ним те торжествуюче життя, котре зветься любов’ю, і котре долає границі всілякого обмеження, будь-якого умалення.
Чим мусимо відгукнутися на таку всеосяжну Божу любов ? У Євангельському оповіданні говориться про те, як волхви прийшли зі Сходу з своїми дарами. І ми повинні зараз поринути до Христа з ночі, з пітьми власної душі, з темряви злоби й гріха рушаймо до любові всепрощаючої, зціляючої. З холоднечі життейської марноти підемо до любові, тому що де любов, там світло й радість, там немає великого й мізерного, але все велике, тому що все може стати знаком любові !
Волхви принесли золото. У темних надрах схована його блискуча слава та нержавіюча чистота. У кожному з нас є ця слава, котра поривається до світла, і нержавіюча чистота душі, яка здатна до великого. Золото, про яке тут мова, це оновлена земля. Відчинемо темні надра наших сердець, де криється сяйво світла, і вирушимо за Богомладенцем Христом !
Ладан принесли волхви, що сходить угору й духмяніє: принесемо й нашу любов, котра не лише світлом, не лише нержавіючою своєю чистотою сяє, славно виблискує, але яка всю землю огортає, як пахощі, ласкою і теплом до наших дальніх та ближніх.
Але й смирну принесли волхви, як приносять мерцеві. Христос, безсмертний Бог, народився не для того, щоб жити подібно до нас, але для того, щоб умерти подібно до нас. Улюблені мої, ми закликані жити нашим смертним життям, щоб увійти в Його безсмертну, торжествуючу, всерадісну вічність.
У святі різдвяні дні мусимо з особливою силою усвідомити, що тисячі довкола нас потребують нашої любові та співчуття. Ніхто не має більшої любові, як той, хто своє життя покладе за інших. А покласти своє життя - це не означає обов’язково вмерти, але кожну мить життя присвятити любові, творчій, сміливій, любові, котра дає, котра не боронить своє, не замикається в собі.
Улюблені отці, браття та сестри ! Щирою душею вітаю вас з святом Різдва Христова, а також з новоліттям благості Божої. Вірю, що в новому році Господь , як всемилостивий і люблячий Отець, всещедро збагатить нашу рідну Слобожанщину і наш боголюбивий народ радощами духовними й житейськими дарами, збереже всіх нас у мирі й доброму здоров’ї. Віддаймо себе один одному у взаємному служінні до краю. І тоді звістка про Народженого нині Богомладенця Христа стане реальністю не лише в нашому житті, але й у долі мільйонів людей засяє світлом, теплом, радістю й оновленням усього життя.