РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

МИТРОПОЛИТА ХАРКІВСЬКОГО І БОГОДУХІВСЬКОГО НИКОДИМА, СВЯЩЕННОАРХІМАНДРИТА СВЯТО-ПОКРОВСЬКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ м. ХАРКОВА

         Нині благодать Святого Духа збирає нас у Святі Божі храми, щоби душі наші й серця насолодилися Різдвяною радістю і розум наш просвітився світлом Божественного Розуму. «Христос раждается, славите. Христос с небес, срящите. Христос на земли, возноситеся. Пойте Господеви вся земля, и веселием воспойте, людие: яко прославися» (Ірмос 1-ї пісні канону Різдва Христова).
Знов перед нашими очима постає Богомладенець Христос, Який возлежить у яслах убогої Віфлеємської печери. Поруч із Ним бачимо Пресвяту Богородицю, Яка схилилася над яслами, і праведного Йосипа, Котрий оберігав Пресвяту Діву Марію.
         Віфлеємська печера, де ховалися від холоду пастухи та грілися воли й вівці, стала притулком для Святої Родини. Саме тут народився наш Спаситель Христос. «Той, Хто сидить у славі на Небесах, заради любові до людей спочиває в яслах безсловесних тварин» (Свт. Григорій Неокесарійський). Той, Хто створив людину, небо, землю і увесь Всесвіт, приходить у наш світ, щоб оновити його і зцілити людство від гріха, прокляття й смерті. «У цей великий день Бог з’явився як Людина, як Пастир народу Ізраїльського, Який оживотворив увесь Всесвіт Своєю ласкою» (Свт. Григорій Неокесарійський). Крізь простоту та приниження, яке оточувало Христа, на землю проливається Божественне Світло, провісницею якого була Віфлеємська зірка. Східні мудреці, що йшли за чудесною зіркою, впізнали у сповитому пеленами Младенці, Який спочивав у яслах, свого Царя і Бога. Схиляючись у покорі перед Ним, вони принесли в дарунок Богомладенцеві Христу золото, ладан та смирну. Але першими благовісниками Таємниці нашого спасіння були Ангели, які заспівали дивну й святу піснь: «Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение» (Лк. 2, 14). І для простих віфлеємських пастухів цей радісний ангельській спів став звісткою про Народження їх Визволителя — Господа нашого Ісуса Христа, перед Іменем Якого, за свідченням Святого Апостола Павла, «...преклонилось всяко колено небесных, и земных, и преисподних» (Флп. 2, 10).
         Різдво Христове — «це спільне свято усіх створінь»,— говорить Святитель Василій Великий, і це торжество Сина Божого, Його Світло й перемога над смертю триватимуть вічно. «Благодать же и истина», що даровані світові «через Ісуса Христа» (Ін. 1, 17), закликають кожну людину поділити радість нашого всиновлення Богу, і вже ніколи «ни смерть, ни живот, ни ангели, ни начала, ниже силы, ни настоящая, ни грядущая, ни высота, ни глубина, ни ина тварь кая возможет нас разлучити от любве Божия, яже о Христе Иисусе Господе нашем» (Рим. 8, 38—39).
Сьогодні блага вість про Народження Богомладенця, яка облетіла увесь світ, звернена до нас і прикликає кожного разом зі східними мудрецями і простими пастухами пізнати у Богомладенцеві Ісусі свого Царя і Бога, принести Йому дар чистого серця, очищеного від усякої скверни гріха, відчинити для Нього обитель нашої душі, щоб у ній також народився Христос. Відгукнемося же і ми на цей Божий заклик нашою любов’ю та виконанням Його Святих заповідей, аби справдилися слова Господа нашого Ісуса Христа: «Аще кто любит Мя, слово Мое соблюдет: и Отец Мой возлюбит его, и к нему приидем, и обитель у него сотворим» (Ін. 14, 23).
         Відтак, брати й сестри, відкиньмо у ці святі дні злобу та ворожнечу, заздрість та беззаконня, возлюбимо благочестя, наповнимо наше життя добрими справами. У дні Різдвяної радості не забудьмо про вбогого чи нещасного, нагодуймо голодного, зігріємо милосердям стражденного, щоб кожен близький наш відчув християнську любов.
        Подякуємо Господеві за минулий 2008 рік ласки Божої, коли ми святкували 1020-річчя Хрещення Русі. Нашу духовну радість невимовно примножило відвідання града Києва Його Святійшеством, Святійшим Олексієм, Патріархом Московським і всієї Русі, і його молитовне спілкування з Главами та представниками Помісних Православних Церков, яке укріпило наше стояння на сторожі Святого Канонічного Вселенського Православ’я. Українська Православна Церква, очолювана Його Блаженством, Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київськім та всієї України, під омофором Його Святійшества, Святійшого Олексія, Патріарха Московського і всієї Русі, ще раз засвідчила перед усім світом вірність Святому Канонічному Православ’ю, відданість Христові і Матері Церкві. Ми непохитно бережемо віру Православну, заповідану нам Святим Рівноапостольним Великим князем Володимиром; за неї проливали свою кров наші діди й прадіди, і, якщо знадобиться, проллємо нашу кров і ми.
        З ласки Божої ми вступаємо у Новий 2009-й рік, який є ювілейним для нашої Харківської єпархії. Виповниться 210 років від її заснування. І ми, як її вірні чада, маємо подякувати Господеві за всі благодатні щедроти і утіхи, що були даровані нам у минулі роки, і просити Божого благословення на подальші труди на славу Святої Церкви і Вселенського Канонічного Православ’я. Наша Слобожанська земля принесла достойний плід віри, і нині тисячі святих угодників Божих стоять перед Лицем Божим і свідчать про віру нашого народу. Не посоромимо ж подвигу їхньої віри і збережемо Святе Православ’я на нашій Богом береженій землі.
       Улюблені брати й сестри! Закликаючи на вас благословення Боже, поздоровляю вас із Різдвом Христовим і наступаючим Новим 2009 роком ласки Господньої і бажаю, щоби Богомладенець Христос увійшов до ваших осель, благословив труди ваші, дарував здоров’я та міць. У єдинім торжестві з усією Церквою, зі Святими Ангелами і Архангелами, з усіма Святими вславимо Святе Різдво Христа Спасителя, бо «Слово плоть бысть, и вселися в ны, и видехом славу Его, славу яко Единородного от Отца» (Ін. 1, 14).

ХРИСТОС НАРОДЖУЄТЬСЯ — СЛАВТЕ! 



НИКОДИМ,
з ласки Божої
Митрополит Харкiвський i Богодухiвський,
Священноархiмандрит Свято-Покровського
чоловiчого монастиря
м. Харкова



Різдво Христове
2008/2009 рр.,
м. Харкiв

      Ныне благодать Святого Духа собирает нас в Святые Божии храмы, чтобы души наши и сердца насладились радостью Рождественских ликований и ум наш просветился светом Божественного Разума. «Христос раждается, славите. Христос с небес, срящите. Христос на земли, возноситеся. Пойте Господеви вся земля, и веселием воспойте, людие: яко прославися» (Ирмос 1-й песни канона Рождества Христова).
      Вновь перед нашими духовными очами предстает Богомладенец Христос, возлежащий в яслях убогой Вифлеемской пещеры. Рядом с Ним видим Пресвятую Богородицу, склонившуюся над яслями, и Праведного Иосифа, оберегавшего Пресвятую Деву Марию. Вифлеемская пещера, где спасались от холода пастухи и грелись волы и овцы, стала приютом для Святого Семейства. Именно здесь родился наш Спаситель Христос. «Седящий в славе на Небесах, ради любви к людям, покоится в яслях бессловесных животных» (Свт. Григорий Неокесарийский). Тот, Который сотворил человека, небо и землю и всю Вселенную, приходит в наш мир, чтобы обновить его и исцелить человечество от греха, проклятия и смерти. «В этот великий день Бог явился как Человек, как Пастырь народа Израильского, Который оживотворил всю Вселенную Своею благостию» (Свт. Григорий Неокесарийский). Сквозь простоту и уничиженность, окружавшую Христа, в мир изливается Божественный Свет, провозвестником которого была Вифлеемская звезда. Восточные мудрецы, шедшие за чудесной звездой, узнали в повитом пеленами и лежащем в яслях Младенце своего Царя и Бога. Поклоняясь Ему и выражая свою покорность, они принесли в дар Богомладенцу Христу золото, ладан и смирну. Но первыми благовестниками Тайны нашего спасения были Ангелы, воспевшие дивную и святую песнь: «Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение» (Лк. 2, 14). И для простых вифлеемских пастухов эта радостная Ангельская песнь стала вестью о Рождении их Избавителя — Господа нашего Иисуса Христа, пред Именем Которого, по свидетельству Святого Апостола Павла, «...преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних» (Флп. 2, 10).
        Рождество Христово — «...это общий праздник всей твари»,— говорит Святитель Василий Великий, и это торжество Сына Божия, Его Свет и победа над смертью будут продолжаться вечно. «Благодать же и истина», дарованные миру «...чрез Иисуса Христа» (Ин. 1, 17), призывают всякого человека разделить радость нашего усыновления Богу, и уже никогда «...ни смерть, ни жизнь, ни Ангелы, ни Начала, ни Силы, ни настоящее, ни будущее, ни высота, ни глубина, ни другая какая тварь не может отлучить нас от любви Божией во Христе Иисусе, Господе нашем» (Рим. 8, 38—39).
Сегодня благая весть о Родившемся Богочеловеке, облетевшая весь мир, обращена к нам и призывает каждого вместе с восточными мудрецами и простыми пастухами узнать в Богомладенце Иисусе своего Царя и Бога, принести Ему дар чистого сердца, очищенного от всякой скверны греха, открыть для Него обитель нашей души, чтобы в ней тоже родился Христос. Ответим же и мы на этот Божий призыв нашей любовью и исполнением Его Святых Заповедей, дабы исполнились слова Господа нашего Иисуса Христа: «Кто любит Меня, тот соблюдет слово Мое; и Отец Мой возлюбит его, и Мы придем к нему и обитель у него сотворим» (Ин. 14, 23).
         Посему, братья и сестры, отринем в эти святые дни злобу и вражду, зависть и беззаконие, возлюбим благочестие, наполним нашу жизнь делами добра. Да не будет у нас в дни Рождественской радости забыт убогий и несчастный, пусть будет накормлен голодный и обогрет милосердием страждущий, пусть каждый наш ближний ощутит нашу христианскую любовь.
        Возблагодарим Господа за минувший 2008 год благости Божией, когда мы торжественно отмечали 1020-летие Крещения Руси. Нашу духовную радость несказанно приумножило посещение Его Святейшеством, Святейшим Алексием, Патриархом Московским и всея Руси, града Киева и его молитвенное общение с Главами и представителями Поместных Православных Церквей, утвердившее нас в нашем стоянии на страже Святого Канонического Вселенского Православия. Украинская Православная Церковь, возглавляемая Его Блаженством, Блаженнейшим Владимиром, Митрополитом Киевским и всея Украины, под омофором Его Святейшества, Святейшего Алексия, Патриарха Московского и всея Руси, еще раз засвидетельствовала перед всем миром верность Святому Каноническому Православию, преданность Христу и Матери Церкви. Мы неизменно храним веру Православную, заповеданную нам Святым Равноапостольным Великим князем Владимиром; за нее проливали свою кровь наши деды и прадеды, и, если потребуется, прольем нашу кровь и мы.
По милости Божьей мы вступаем в Новый 2009-й год благости Божией, который является юбилейным для нашей Харьковской епархии. Исполнится 210 лет со дня ее основания, и мы, как ее верные чада, должны возблагодарить Господа за все благодатные дары и утешения, ниспосланные нам в минувшие годы, и испросить Божия благословения на дальнейшие труды во славу Святой Церкви и Вселенского Канонического Православия. Наша Слобожанская земля принесла достойный плод веры, и теперь тысячи святых угодников Божиих предстоят пред Лицем Божиим, свидетельствуя о вере нашего народа. Не посрамим же подвига их веры и сохраним Святое Православие на нашей Богом хранимой земле.
         Возлюбленные братья и сестры! Призывая на вас благословение Божие, поздравляю вас с Рождеством Христовым и наступающим Новым 2009-м годом благости Господней и желаю вам, чтобы Богомладенец Христос посетил ваши семьи, благословил ваши труды, даровал вам здравие и крепость сил. В едином ликовании со всей Церковью, со Святыми Ангелами и Архангелами и всеми Святыми прославим Святое Рождество Христа Спасителя, ибо «Слово стало плотию и обитало с нами, полное благодати и истины; и мы видели славу Его, славу как единородного от Отца» (Ин. 1, 14).