РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА ХАРКІВСЬКОГО І БОГОДУХІВСЬКОГО НИКОДИМА Боголюбивим пастирям, всечесному чернецтву, викладачам та студентам Харківської Духовної Семінарії і всім вірним чадам Харківської єпархії Української Православної Церкви
«Небо і земля днесь пророцьки да возвеселяться, ангели і чоловіци духовно да торжествують: яко Бог во плоті явися…» (стихира на літії Різдва Христова)
Возлюблені о Господі отці, браття і сестри! Христос народжується – славіте!
Вже понад дві тисячі років пройшло з того часу, коли в таємній тиші Віфлеємської ночі була проголошена велика звістка про пришестя в земний світ Христа, Сина Божого і Спасителя роду людського, Який народився в простому вертепі від Пречистої Діви Марії при співі ангелів: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2,14). Не випадково в своїх богословських творіннях преподобний Єфрем Сирин говоре: «Божество прийняло на Себе людське відображення, щоби людство прикрасилось відображенням Божества». Оспівуючи велике Боже благовоління до роду людського, яке звершилося в таїнстві пришестя в світ Сина Божого, Свята Церква у всі часи через своїх вірних чад величає Народженого від Діви Христа Життєдавця. Різдво Христове – це свято невимовної радості і всесвітньої надії, бо, за словами Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, «це постійна присутність в світі, в житті, в людській історії і в наших долях Господа Ісуса Христа» ( Слова и Речи. Т. 3. - К. 1997). Улюблені отці, брати і сестри! В словах Блаженнішого Владики Володимира висловлена свята реальність нашої віри в непохитне завірення Спасителя: «Я з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Мф. 28, 20). Свідченням цього для нас, вірних чад нашої Української Православної Церкви, на благословенній слобожанській землі в минаючому році стало святкування 300-річчя обрітення Озерянської ікони Божої Матері, Яка ніколи не залишає нас в важкі часи нашого життя. 70-річчя з дня мученицької кончини архієпископа Харківського Олександра (Петровського), який своїми молитвами зміцнює нас в служінні Церкві Христовій, щоб ніщо не змогло «відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим. 8, 39). 170-річчя з часу закінчення земного життя святителя Мелетія (Леонтовича), який як ранкова зірка засяяв для нашої Харківської єпархії. Святкуючи преславне Різдво Христове, будемо дякувати Господу в наших теплих молитвах, за Його щедру милість до нас, бо і новий 2011 рік несе нам згадку про видатні події для нашого Слобідського краю. З допомогою Божою в наступаючому році ми будемо відмічати 170-річчя заснування в Харківській єпархії Духовної Семінарії, а також 15-річчя її відродження в новий час. 110-річчя освячення нашого Свято-Благовіщенського кафедрального собору. 110-річчя блаженної кончини архієпископа Амвросія (Ключарьова), завдяки якому на високій рівень були підняті духовна освіта і духовне життя в нашій Харківській єпархії. Будемо молити Народженого Спасителя світу, щоб Він дарував нам в наступаючому 2011 році нові сили, щоби подвигом мирної і плідної праці послужити нам процвітанню Богом береженої Української Держави і нашої Української Православної Церкви, в єдності віри її духовних чад, і в непохитній надії «Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій» (Пс. 28, 11). Нехай буде для всіх нас, улюблені, наступаючий рік – роком Божих щедрот, в великому достатку плодів земних, в перемозі благотворного миру, в братському терпінні, в ствердженні нашої священної історії – Царства Божого на нашій слобожанській землі у Христі Ісусі! Найщедріше благословення Богомладенця Христа нехай перебуває зі всіма нами! «Христос народжується — славіте! Христос з небес — зустрічайте, Христос на землі — возносітеся. Співайте Господеві, вся земля, і радістю заспівайте, люди, бо прославився!» (ірмос 1-ї пісні Різдвяного канону)
СМИРЕННИЙ НИКОДИМ, ЛАСКОЮ БОЖОЮ, МИТРОПОЛИТ ХАРКІВСЬКИЙ І БОГОДУХІВСЬКИЙ, СВЯЩЕННОАРХІМАНДРИТ СВЯТО-ПОКРОВСЬКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ М. ХАРКОВА
