Митрополит
Вишгородський
и Чорнобильский ПавелЯ дуже вдячний Богу за те, що ми маємо живих свідків історії Руської Православної Церкви в тому числі і Української Церкви. Владика Никодим — це історична постать, яку ми будемо ще довго згадувати і я думаю що історія напише золотими литерами ім'я цього великого
ієрарха Церкви нашої. Дякуючи йому ми позбавлені такого страшного гріха — як розрив церкви. Владика Никодим прожив нелегке життя, але не зрадив ні Богу, ні людям. В радянські часи, ми кажемо, що-було трудно ходити до церкви, але він тоді став монахом, священиком і Господь його покликав на велике апостольське служіння. В Америці, скільки я спілкувався з людьми, називають його апостолом, тому що там він просвітив багато людей. І сьогодні я дякую Богу за таку велику милість, яку Він нам дав бачить в митрополиті Никодимі. Я знаю наскільки його любить Блаженніший митрополит Володимир, цінить і поважає по духовному розумінні як сина, але взагалі відноситься як до батька. Він завжди з радістю приїжджає на всі торжества і сьогодні Господь сподобив ще бути Святішому Патріарху Кирилу на цій Богом благословенній землі, привітати ювіляра, Я особисто вітаю від себе і від братії Києво-Печерської Лаври, для якої він так багато зробив, з прекрасним ювілеєм і Днем Народження. Бажаю щоб ще довгі довгі роки він був свідком цієї Божої милості в історії Церкви. Після моєї хіротонії він підійшов до мене і сказав такі слова: «Владико, тобі будуть бажати всього, ти не запам'ятаєш, а я тобі скажу, що ти запам'ятаєш на все своє життя. Яку ти напишеш сторінку своєї Церкви, такою вона буде, тому що єпископ це є особа, яка обособлює в собі всю повноту Церкви Христової і повинен бути тим світлом і сіллю землі, яка допомагає людям світити». І дійсно, яку ми пишемо історію Церкви сьогодні такою вона буде. Можуть зробити неправду люди, але Господь знає правду, Господь є істина і світло. Дорогий Владика Никодим, здоров'я Вам , радості і многая і благая літа.
