ДЗВОНIВ МЕЛОДIЯ ДИВНА Православана Харківщина, №9 (110) сентябрь 2011  
 
Так здавна повелося на Русі — де тільки селився православний люд, там найперше зводилися храми. Ось і Високопільська слобода була заселена 1682 року, і тоді ж таки місцеві поселенці, а це були військові, побудували храм на честь угодника Божого і чудотворця Миколая. Поряд звели дзвіницю — багатоступінчасту башту з купольною покрівлею, під якою знаходилися дзвони.
 Якщо говорити про духовну символіку дзвіниці, то вона — як гора, з якої Господь благовіствував Євангеліє; щогла корабля, з якої спостерігач сповіщає про небезпеку чи наближення довгожданої мети плавання. А ще це вершина земної історії людства, з якої прозвучить архангельська труба — благовіст про Христа грядущого і початок вічного життя.
Нині церковний дзвін скликає віруючих на молитву, підкреслює торжество Церкви і її Богослужінь, сповіщає тим, хто не в храмі, про час здійснення особливо важливих частин Богослужіння. Дзвони закликали народ на захист Вітчизни і вітали переможне повернення полків з поля бою.
За своєю зовнішньою формою дзвін — не що інше, як перевернута чаша, з якої ніби виливаються звуки Божої благодаті. На Русі дзвони з’явилися майже одночасно з прийняттям християнства, запозичені вони були із Західної Європи. І лише в ХV столітті у нас побудували свої заводи з відливання дзвонів. Відлиті на цих заводах, дзвони, відзначалися особливим звучанням і мелодійністю. Так з’явився дзвінний звуковий ряд, що відповідав нотній грамоті. Розрізняють два види такого дзвоніння: благовіст, тобто, розмірені удари в один великий дзвін, і власне дзвін, коли дзвонять відразу в усі або в кілька дзвонів (тризвін, двозвін, передзвін, перебір). Благовіст скликає людей до храму на Богослужіння. Потужні звуки дзвони, діючи на наші почуття, пробуджують душі від сну духовного. Якими ж сумними, гнітючими, а найчастіше дратуючими тонами відгукується звучання дзвону в душі злого, нечестивого відступника. В душі постійно грішній ці звуки викликають тривогу, неспокій. У душі ж віруючій, що шукає миру з Господом Богом, мелодія церковного дзвону пробуджує світлий, радісний і мирний настрій. Отож сама людина за звуками дзвону може визначити стан своєї душі.
Можна навести багато прикладів, коли людина, що втомилася боротися з житейськими бідами, впала у відчай і вирішила посягнути на власне життя. Та коли до неї долітають звуки церковного дзвону, вона лякається себе і своїх помислів, згадує про Отця Небесного і осіняє себе хресним знаменням. А в душі народжуються нові, добрі почуття, і душа, що ледь не загинула навіки, повертається до життя. Бо в ударах церковного дзвону є дивна сила, яка глибоко проникає в серця людські.
У нашому храмі Святителя Миколая кілька старих дзвонів від часу прийшли в непридатність, і церковна рада за благословінням архієрея прийняла рішення про придбання нових. Було оголошено про збір коштів, і знайшлися благодійники, які в спасіння своєї душі пожертвували спеціально відлиті для нашого храму чотири дзвони. У понеділок, 29 серпня, на свято Спаса Нерукотворного (в народі — третій Спас) у храмі відбулася літургія, після якої за благословінням правлячого архієрея благочинний протоієрей Іоанн Пилипів з собором священиків здійснив чин освячення нових дзвонів Свято-Миколаївського храму с. Високопілля.
Настоятель Свято-Миколаївського храму с. Високопілля ієрей Сергій КУДРИК

ДЗВОНIВ МЕЛОДIЯ ДИВНА
 
 
 
Другие новости по теме:

  • Дзвони Престольного свята...
  • Радуйтеся! Христос воскрес!
  • Святкування першої річниці освячення храму
  • Храмове свято у Кегичівці
  • Освячення повертає первинну чистоту




  •  
      Просмотрено: 1639 раз Просмотров: 1639 автор: and 17 октября 2011 Напечатать Комментарии (0)