З нагоди святкування 150‑річного ювілею Свято-Покровського храму с. Безлюдівка 16 жовтня 2011 року Високопреосвященнійший архієпископ Ізюмський Онуфрій, вікарій Харківської єпархії відслужив Божественну Літургію разом з настоятелем Трьохсвятительського храму протоієреєм Іоанном Лізаном, ієреєм Андрієм Іванчуком, протодияконами — Романом Полікопою та Андрієм Барановим.

Архіпастирський візит до нашого храму є завжди великою радістю для всіх нас. Настоятель храму протоієрей Стефан зустрів Високопреосвященнійшого Онуфрія з теплими словами: «Дева днесь предстоит в церкви, и невидимо за ны молится Богу… Так, дорогой Владыко, воспевает святая церковь в эти радостные дни. 150 лет тому назад первый раз совершилась Божественная Литургия в этом храме. Но не всегда он был, дорогой Владыко, в таком процветающем виде, были и трудные, испытательные периоды для этого храма. Народ скорбел, но молился Матери Божией, и после войны он открылся и стал процветать. Более 1,5 тысячи лет назад во Влахернской цервки Матерь Божья явилась молящемуся народу — Она покрыла их свом честным омофором. И мы верим, дорогой Владыко, что и сей час Матерь Божья покрывает нас. Дорогой Владыко, войдите в этот храм: сотворите святую молитву, чтобы милость Матери Божией всегда пребывала с нами во вся дни нашей жизни».
Прекрасний церковний спів лунав у цей святковий сонячний день. Радість та благоговіння відчувала кожна душа. Святкове богослужіння наповнилось ще і тією радістю, що за ним відбулись дві хіротонії — дияконська, якої був удостоєний Микола Плужник та ієрейської — Філіп Гертер.
За старанні труди на благо Святої Церкви Владика Онуфрій за благословенням Предстоятеля Української православної церкви Митрополита Володимира вручив настоятелю храму орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня.
Протоієрей Стефан звернувся до Владики зі словами вдячності: «Ваше Высокопреосвященство, дорогой Владыка Онуфрий! Неземная радость посетила нас здесь, и благодать Святого Духа объединила нас. Приятно служить под вашим святительським омофором, молиться вместе с Вами! Душа радуется! Нет таких слов, чтобы выразить эту радость! Этот храм воспитал многих пастырей, много душ привел, которые утвердились в вере, и с помощью которых мы эту святыню воздвигли и преукрасили. И надеемся, что Матерь Божия никогда нас не оставит, как и меня не оставляет, так и Вас, чтобы Вы много-много лет потрудились на нашей кафедре». Протоієрей Стефан з вдячністю та любов’ю подарував архіпастирю святу панагію.
Окрім цього, вікарієм Харківської єпархії вручено церковну нагороду — двійний орар диякону Свято-Покровського храму — Олександру Агєєву, а також Грамоти Предстоятеля Української православної церкви, Митрополита Київського і всієї України Володимира ктиторам та парафіянам храму. На святковому богослужінні також були присутні голова Харківської райдержадміністрації — Віталій Павлович Збукар та голова Безлюдівської селищної ради — Микола Андрійович Гусь, які відмітили, що храм постійно оновлюється завдяки працелюбності настоятеля та тих, хто допомагає йому, а також вручили ікони — «Тайна Вечеря» та «Покрова Пресвятої Богородиці».
Святкування 150-річного ювілею, архієрейське богослужіння — це дійсно велике свято для всіх нас. І, погоджуючись зі словами настоятеля храму, що це «велике духовне торжество», ми святкуємо його з радістю. Так, це дійсно торжество, тому що перемагає світло та добро у серцях людей, тому що прославляємо Пречисту Божу Матір.
16 жовтня 2011 рік
підготувала: К. Яковенко

Слово высокопреосвященнейшего архиепископа Изюмского Онуфрия

Після Божественної Літургії архієпископ Онуфрій звернувся до всіх з такими словами:
«Сегодня мы собрались в этот воскресный день, и вспоминаем празник Покрова Божьей Матери, которая является Спасительницей для всех нас, Упованием — для всех жаждущих благодати Покрова Божьей Матери. Божья Матерь для каждого простирает свою особую благодать. Каждый человек к Ней прибегает, просит Ее помощи, защиты, покрова, и Она всегда является Помощницей и Защитницей. И мне сегодня отрадно, что мы находимся в этом храме, где я бы сказал, «небо на земле», в таком украшенном росписями, прекрасным иконостасом, но самое большее украшение — это ваши сердца, ваши души. Это прекрасно, когда вы приходите в храм, где вы имеете возможность обновить свою душу, а обновить ее можно только через молитву к Богу. И вот сегодня мы едиными устами, единым серцем восхваляем Божью Матерь, прославляем Господа. Божья Матерь очень любит страну нашу и каждого человека. Как каждая любящая мать переживает за своего ребенка, так и Божья Матерь переживает за весь род человеческий. И Она всегда объединяет нас… 150 лет этому храму. Мало это или много? Для истории — это миг, но сколько в этом храме было спасено душ, которые здесь приняли крещение, венчались, которые здесь каялись в своих грехах, просили помощи и покровительства Божией Матери. И храм выстоял, выстоял по молитвам каждого из вас. Я называю людей, которые помогают в строительстве и реставрации храма — людьми доброй воли, которые непринужденно вносят лепту в храм. Когда нам тяжело мы всегда идем к Богу, а когда нам легко — мы забываем о Нем. К храму надо идти не только когда нам плохо, но и когда хорошо, и просто приходить на Божественную Литургию, чтобы, как и сегодня, мы могли слышать «Святая — святым». Иоанн Златоуст нас называет святыми. Мы принимаем агнец Божий — Святая, а святые — это мы, когда причащаемся Святых Божиих Даров. Я радуюсь этому храму, в котором трудится отец Стефан. Много лет он здесь находится настоятелем, собирая вокруг себя людей, которые хотят украшать храм для других. Храм — это как маяк. Он освящает путь тем кораблям, которые заблудились в пучине морской. Так и храм освящает и дает дорогу к Богу, дорогу к молитве, чтобы мы могли утверждаться, чтобы мы знали, что мы должны являться прообразом Божиим, потому что человек создан по образу и подобию Божьему. И душу, которая безсмертна, нужно подпитывать, а подпитывать ее нужно молитвой, стоя в храме Божием, каяться в своих грехах, причащаться Тела и Крови Христовых. Так должен поступать каждый христианин».

Мати Божа ніколи не залишає нас

«Днесь благовернии людие светло празднуем, осеняеми Твоим, Богомати, пришествием, и к Твоему взирающе пречистому образу, умильно глаголем: покрый нас честным Твоим Покровом и избави нас от всякаго зла, молящи Сына Твоего, Христа Бога нашего, спасти души наша» (тропар Покрову Матері Божої).
Ці слова завжди наповнюють серце кожного християнина, який приходить на богослужіння до нашого храму, де Матір Божа чекає нас завжди. З Божою допомогою ми святкуємо 150 років з дня заснування нашого храму, який освячено на честь прекрасного свята Покрови Божої Матері. Мені приємно розділити з вами, дорогі отці настоятелі, які служили сьогодні разом зі мною, брати та сестри, це духовне торжество, яке об’єднало нас усіх сьогодні на цій Божественній Літургії. Думаю, що в цей святковий день разом зі мною радіє кожний християнин, який поспішив сьогодні на богослужіння до цього храму. За цей час багато чого змінилося у ньому, але, сподіваюсь, не змінилась та любов, з якою ми йдемо сюди, щоб прославити в молитвах нашу Матір та Заступницю.
З Божою допомогою вже пройшли ті часи, коли наша мати-церква та її чада переживали тяжкі страждання, коли знищувались святині — безцінний скарб духовного життя православного народу. Наш храм молитвами Матері Божої пережив ці складні часи, уникнувши повного зруйнування, хоча у роки війни він залишився без богослужінь. Ми знаємо, що Заступниця християнського роду не припиняє ніколи своїх молитов за вірних християн, і сьогодні з любов’ю та надією приходять вони до її омофору. І радіє серце, коли храм на її честь наповнюється віруючими людьми.
Мати Божа ніколи не залишала нас: і коли у храмі були вкрадені ікони, і коли він постраждав від пожежі. І у це свято ми підносимо молитви до Неї. Напевне складно описати велич та красу Матері Божої, так як її любов та милосердя до роду християнського є безмежними. Якщо б кожен з нас замислився над тим, як Пречиста любить нас, як просить Вона Сина Свого, щоб кожен з нас наслідував вічне життя, то напевне не згасала би тоді Божа благодать у наших серцях. Нехай же Пречистий омофор Матері Божої завжди покриває вас. Вона чекає всіх у Своєму храмі, її світлий образ кличе нас до каяття.
Вітаю вас усіх з цим чудовим святом, яке наповнює наші серця радістю та надією на спасіння. Я щиро вдячний всім тим, хто трудився багато років у цьому храмі, кому небайдужа була доля його відновлення. Нехай же Милосердний Господь завжди допомагає вам. А молитва до Матері Божої буде завжди у ваших серцях!
Настоятель Свято-Покровського храму с. Безлюдівка протоієрей Стефан Іванчук,
14 жовтня 2011 року