На початку 21 століття Україна опинилася перед необхідністю непростих і болісних змін, оновлення суспільного життя. Зміни потрібні і в матеріальній сфері, і в духовній. Особливе значення для майбутнього України має стан освіти, бо діти — це наше майбутнє! Завдання сучасної освіти щодо формування творчої, соціально активної, інтелектуально розвиненої особистості вимагають від педагогів науково і педагогічно обґрунтованих підходів до організації навчально-виховної роботи, складовою частиною якої є відтворення і трансляція культури і духовності, забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до культури і історії рідного народу. А в основі національних цінностей, духовних і моральних орієнтирів лежить наша більш ніж тисячолітня християнська культура.
Тому так важливо залучити майбутнє покоління до вітчизняної духовної традиції, поєднавши зусилля православного храму, родини і школи. Саме з цією метою вже понад 12 років на прохання батьків спільними зусиллями настоятеля Свято-Покровського Храму Великої Данилівки протоієрея Андрія Кір’янчука та адміністрації загальноосвітньої школи №96 в спеціально обладнаному кабінеті проводяться для учнів 1-4-х класів уроки православної християнської етики. Зараз в душі наших дітей транслюються із-за океану легіони нечистих образів, ведеться небувала духовна битва. На уроках християнської етики діти знайомляться з поняттями добра і зла, вчаться аналізувати свої вчинки, знайомляться із духовними традиціями рідного краю, землі своїх батьків. Однією з таких традицій стало святкування престольного свята — Покрова Божої Матері, на честь якого названо храм у рідній Данилівці. В золоту осінь приходить до нас це свято, коли земля нагородила людей за їх нелегку працю щедрим урожаєм хліба, картоплі, яблук та інших плодів. З давніх часів наш народ вірить, що українську землю захищає Божа Матір, розпростерши над нею свій небесний покров. Діти знають, що Божа Мати — наша Заступниця, яка захищає від ворогів тих, хто звертається до неї із щирою молитвою. Колись вона допомогла людям, які молились в храмі, покриваючи їх довгим покривалом — омофором. Разом з нею було багато ангелів і святих. Це бачив святий Андрій, який разом з іншими тоді ревно молився в храмі. Ця подія зображена на іконі в кабінеті християнської етики. Цього року у нас випала нагода провести « практичний» урок , помолитися разом із своїми земляками та гостями у рідному Свято-Покровському храмі в день престольного свята за свої родини, за наш край, за Україну... І хоча в храмі діти бували вже не один раз, всі дуже хвилювались, бо бачилщщо біля храму стоїть багато машин і дитячих колисок, і, навіть, декілька інвалідних колисок. Всі прийшли помолитись: і старі, і малі, і хворі, сподіваючись на допомогу Божої Матері, ікона якої зустрічає кожного над входом до храму. Згадавши ще раз правила поведінки в храмі, перехрестившись, поклавши монетку чи цукерку в торбинку інвалідам, як роблять дорослі, діти благоговійно заходять в храм — в Дім Божий! Скільки тут людей! Скільки квітів! Як урочисто співає хор! На підсвічниках немає вільного місця, а так хочеться поставити свічечку, разом із полум›ям якої піднесеться до Господа і Матері Божої щира дитяча молитва. Діти розсіялись серед дорослих. У кожного, хто їх бачив, з›являлась посмішка і бажання допомогти поставити свічечку, обрати зручне місце, правильно перехреститись і прикластись до ікони... Байдужих не було! Так Божа Мати в день престольного свята об’єднала дорослих і дітей, знайомих і не знайомих спільною молитвою! Скільки потім було спогадів, скільки було чудових дитячих малюнків, в яких, як у дзеркалі, відбились враження про світле, урочисте свято Покрова Божої Матері, які запали в дитячі серця надовго, може на все життя...
Коптєлова Л.І. — вчитель православної християнської етики ЗОШ №96 — Велика Данилівка
