Там, де лiкують душу i тiло Пресс-служба » Православана Харківщина » №2 (103) февраль 2011  
 
Там, де лiкують душу i тiлоМало хто із людей на протязі свого життя не побував хоча б один раз в тій чи іншій лікарні. Про неї, як і про в’язницю та суму краще не зарікатись.

Ось і мені довелося побувати в одній із них, а саме Центральній клінічній лікарні «Укрзалізниці» м. Харкова. Розповідати про лікарняні будні не буду, оскільки вони більшості людей відомі, а от про те, що там лікують крім тіла ще і душу, хочеться розповісти.
Я маю на увазі храм во ім’я ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», що функціонує тут з благословення Високопреосвященнішого митрополита Никодима, зусиллями головного лікаря Афанасьєва Михайла Васильовича і завідуючого 1-м нейросудинним відділенням лікаря вищої категорії Лебединця Володимира Васильовича, що донині є також настоятелем цього храму. Саме так — отець Володимир в одній особі об’єднує лікаря і священика. Кожної неділі тут, у храмі відбувається богослужіння, за яким кожен православний пацієнт може і помолитися, і посповідатися, і за належного приготування причаститися Святих Таїн во зцілення душі і тіла. Кожної середи тут служиться молебен з водосвяттям. Побувавши на одному з них, я відчув у своєму серці приплив того душевного домашнього тепла, якого так не вистачає людині у адміністративному домі. Після богослужіння я попросив о. Володимира розповісти нашим читачам про надзвичайно важливу роль Церкви у справі лікування хворих людей.
—    Отець Володимир, дякуючи Богу, у наш час є така можливість бути лікарю одночасно і священиком. Ви унікальна людина. Таких людей у нас небагато.
—    Безумовно, відокремлювати лікування тіла від душі неможливо. Я не унікальний у цьому плані. Апостол Лука був лікарем, художником, був дуже освіченою людиною. Також для мене є взірцем наслідування святитель Лука Войно-Ясенецький, який служив Церкві у сані архієпископа і при тому був славетним лікарем-хірургом. Я завжди пам’ятаю слова Блаженнішого митрополита Володимира, які він сказав під час візиту у Харків: «Як священнослужитель священнодіє у престолу Божого, так і лікар священнодіє у одра хворої людини, особливо помираючої. Ці слова як заповіді Блаженнішого Владики я стараюсь завжди виконувати, як священик і як лікар.
—    Під час богослужіння з поведінки деяких людей я бачив, що вони зайшли в храм Божий чи не вперше. Тому можна сказати, що хвороба для них стала не карою Божою, а початком спасіння?
—    Саме так. І таких випадків буває багато. Душа людини по своїй суті є християнка. І коли життєві проблеми чи хвороби долають людину до повної знемоги, тоді душа шукає Бога, а людина Церкву. І тоді буває так, що вона і служби не знає, і церковнослов’янську мову ще не розуміє, а душа її вже молиться Богу, їй стає легше і вона відкриває своє серце.
На минулому тижні я хрестив одну людину, якій вже було 50 років. Вона потрапила до лікарні і підійшовши до мене каже: «Хвороби мене здолали і душа вже просить хрещення. Вона з радістю прийняла святе хрещення і причастилася. Думаю, тут було її спасіння і мені в тому числі.
—    Отець Володимир, що б ви хотіли сказати своїм пацієнтам і парафіянам через нашу газету?
—    Від всієї душі хочеться побажати нашим пацієнтам, щоб приймали службу Божу не як виконання якихось обов’язків, а щоб це була невід’ємна частина їх лікування. Щоб люди розуміли, що страждання тіла приходять не просто так, а через хворобу душевну. Як казав Святіший Патріарх у Своїй проповіді: «У нас зникає покаяння тому, що не навчені йому». Люди у своїй великій скорботі ідуть до церкви, щоб поставити свічку. Але ж Господь сказав: «Сину, дай мені серце». Мені хотілося б щоб пацієнти бажали зцілення не тільки тілесного, а й духовного. Щоб вони більше укріплялися у вірі, розуміючи що життя наше скороплинне і потрібно встигнути принести перед Богом покаяння і плоди достойні. Я бажаю, щоб молитва стала невід’ємною частиною в лікуванні пацієнтів, щоб хворий посповідався і причастився перед лікуванням, можливо, і пособорувався, а кожен лікар теж помолився Богу, перш ніж розпочати лікування. Тільки так буде успіх.
У молебні також приймав участь завідуючий психотерапевтичним відділом Віктор Сергійович Філик, який очолює своє відділення уже більше 20 років. Цей лікар має великий практичний досвід у лікуванні психічних захворювань і тому він, як і отець Володимир, глибоко переконаний, що майже всі хвороби тіла розпочинаються з хвороби душі. На моє пряме запитання, чи це так, Віктор Сергійович відповів:
—    Я дуже вдячний нашому головному лікарю Афанасьєву Михайлу Васильовичу, що він посприяв тому, щоб в нашій лікарні відкрили цей святий центр духовності. Щиро вдячний отцю Володимиру, який прикладає всі свої зусилля, щоб наш храм був у належному для такої святині вигляді. Починаючи від різного дерев’яного іконостасу, і до свічного ящика, все в храмі виконано з великою любов’ю і майстерністю. Ми вдячні Високопреосвященнішому митрополиту Никодиму за надане нам Боже благословення, без якого, звичайно, не було б у нас цього прекрасного храму. На мою думку, Церква і Божий храм є такою опорою і стрижнем, які допомагають людині вижити як фізично, так і духовно. Міняються політичні оцінки, міняються прерогативи соціальної сфери, вікові традиції. Церква ж несе людям цінності вічні і незмінні, тому що вони не від людського розуму, а від Бога.
Коли ми маємо здоров’я, то ходимо в магазини і ресторани, а коли виникають хвороби, ми звертаємось до лікарів. Вже находячись тут, в нашій лікарні, багато наших пацієнтів вперше переступають поріг Божого храму. Вони спочатку шукають у ньому зцілення тілесного, але під впливом молитви, з часом, у них відкриваються очі душі і люди, починають розуміти, від чого почалися їхні негаразди, і приходить каяття. Ось це прозріння і каяття являються найголовнішою передумовою для успішного лікування як душі так і тіла.
Я вважаю, що людині потрібна школа, в якій би вона здобувала знання не тільки світські, матеріальні, але і знання про життя своєї душі. Тоді у нас буде значно менше душевно хворих людей. А таких хворих стає все більше і більше і вилікувати їх медикаментозно дуже важко. Душу потрібно лікувати в першу чергу ліками духов-ними, якими є служба Божа, молитви, сповідь, причастя і Таїнства Церкви.

Шановні читачі, я дав Вам можливість ознайомитись з поглядами двох лікарів вищої категорії, які більше 20 років працюють у Центральній клінічній лікарні «Укрзалізниці» м. Харкова, на виникнення і лікування багатьох наших хвороб. Мені дуже хочеться, щоб Ви прислухались до цих порад і тоді у нас буде набагато менше шансів попасти до лікарень.
Протоієрей
Володимир Гордієвич
Харків, 10.02.2011 р.
 
 
 
Другие новости по теме:

  • Автобіографія… чи те, що мало б нею бути
  • Його добре слово — вiра — завжди  з нами
  • Повернути добро у власнi душi
  • Офіційний коментар архієпископа Білоцерковского и Богуславского Митрофана в ...
  • Слово Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського и всієї України перед ...




  •  
      Просмотрено: 1529 раз Просмотров: 1529 автор: admin 16 марта 2011 Напечатать Комментарии (0)