С 15 июня 2012 года начинается прием документов для поступления в Харьковскую Духовную Семинарию, дневное, заочное отделения и Иконописную школу. Время работы приемной комиссии с 09:00 до 15:00, кроме суббот, воскресений, великих и двунадесятых праздников. Вступительные экзамены состоятся 20-21 августа 2012 года. Адрес ХДС: Украина, 61003, г. Харьков, ул. Университетская, 8. Тел. +38 (057) 731-53-83, 731-59-95 E-mail: kts@eparchia.kharkov.ua Адрес Управления Харьковской епархии Украинской Православной Церкви: 61003, г. Харьков, ул. Университетская, 8, тел. +38 (057) 731-23-01 http://www.eparchia.kharkov.ua E-mail: office@eparchia.kharkov.ua
Осенью прошлого года в Украине нашла своё пристанище великая святыня — чудотворный образ Кровоточивого Спаса. Эта уникальная икона находится в женском монастыре Афонской иконы Божьей Матери в урочище Кипячее села Чоповичи Житомирской области. Путь ее в Полесье был длиной в десять лет.
В начале 2000‑го года, когда мировое сообщество христиан отмечало Великий Юбилей, в одном из домов деревни Державино Оренбургской области произошло событие, которое сложно постичь умом — на образе Спасителя на лбу Господа появились капельки крови, которые имели характерный терпкий запах. Химическая и медицинская экспертизы этой жидкости показали, что это настоящая человеческая кровь. Пока икону изучали, она продолжала источать капли крови и на сегодняшний день образ Христа полностью покрыт густыми потеками. За последние годы эту икону уже принимали верующие из многих стран мира. Рядом с ней были зафиксированы чудесные исцеления от болезней. И сегодня этот чудотворный образ Иисуса Христа находится в женском монастыре в честь Афонской иконы Божией Матери в урочище Кипячее в Малинском районе Житомирской области. Рассказывает духовник монастыря протоиерей Роман Барановский: — Патриарх Алексий прикладывался к этой иконе и 12 священников служили возле нее. По благословению Патриарха в Москве был сделан анализ крови с этой иконы, второй раз экспертизу провели в Луганске, третий — в Румынии. Кровь оказалась 4 группы, как и на Туринской плащанице. После этого Патриарх Алексий благословил, чтобы икону Спасителя возили по всей России, чтобы она свидетельствовала бы о том, что мы своей греховной жизнью распинаем Иисуса Христа, что мы хуже фарисеев, потому что, зная Христа, продолжаем Его распинать.
Книга для тех наших современников, которые по каким-либо причинам никак не решаются преодолеть тот невидимый барьер, который отделяет их от жизни в Церкви. Книга опровергает обычные приемы, с помощью которых враг рода человеческого любыми средствами старается не допустить человека к Богу.
Все зависит от нашей искренности…
Знаешь ли ты, дорогой друг, что каждый раз, когда ты в воскресенье, в праздничный день не идешь в церковь, ты принимаешь очень важное, может быть, самое главное в жизни решение? Оно относится не только к твоей сегодняшней жизни, но и к вечной жизни твоей души. А она всем нам предстоит. И может начаться очень скоро — может быть, даже сегодня. Ты — крещеный человек. Слава Богу. Но если человек крещеный, это не значит, что место в раю ему обеспечено. Такой взгляд — не православный, еретический. Ведь важно еще, как человек живет. Почему же ты не ходишь? Какие мысли тебя отводят от храма? А ведь отводят именно мысли. Кажется, что это твои мысли, ведь они в твоей голове. Но это не так. Мы говорим: «Мне пришла мысль». Да, мысли приходят. Откуда-то приходят. Есть мысли от Бога и есть мысли от дьявола. И те, и другие приходят в нашу голову, а мы говорим: «Я подумал». Как узнать, какая мысль от Бога, какая от дьявола? Смотри, к каким действиям эта мысль тебя ведет, куда направляет: к церкви — или от церкви? К молитве, к посту, к покаянию, к исповеди, к причащению, к венчанию (если вы в браке), к терпению, к прощению, к добрым делам — или от всего этого, под любым предлогом. Даже самым благовидным. Смотри, какие чувства, какое состояние души в тебе рождают мысли. Если мир, любовь, смирение, тишину, покой — скорее всего, это мысли от Бога. Если злобу, гордость, страх, уныние, отчаяние — от лукавого. Любые мысли против веры Православной, против Бога, против Церкви Христовой, против молитвы и поста — от дьявола. Существует набор распространенных приемов‑мыслей, с помощью которых невидимый враг старается не допустить человека к Богу.
Плачет Земля и стонет от крика — Люди! Опомнитесь! Горе и лихо... Сами виновны — не просим прощенья; Мусор везде... Сатаны наставленье... И произволы гуляют везде; Бездушно распяли Любовь на Кресте!... Плачет во старости мать среди ночи, Смотрит в окно ей луна жёлтым оком... ...И катастрофы не зря на планете...
Яскравий, різнобарвний і співучий подарував нам Господь у цьому році травень-місяць. Несподівано, майже одночасно, все навколо перетворилось на квітучий сад! Раділи очі, раділа душа, раділо серце сповнене чогось надзвичайного, корисного та довгоочікуваного… Учні і вчителі загальноосвітньої школи № 96 у Великій Данилівці завжди зустрічають травень з особливим відчуттям духовного хвилювання, бо вже знають, що за багаторічною традицією настоятель Свято-Покровського храму Великої Данилівки протоієрей Андрій Кір’янчук обов’язково запросить кращих учнів початкової школи з предмету християнської етики та їх вчителів у паломницьку поїздку. Так буває завжди наприкінці учбового року. Вже були поїздки в Полтаву до Хресто-Воздвиженського жіночого монастиря, в Диканьку до храму на честь Святителя Миколи, до Мгарського Свято-Преображенського монастиря, в Козельщину до Різдва-Богородичного жіночого монастиря, до Свято-Успенської Святогорської лаври і багато інших, чудових поїздок святими місцями України. А якою ж буде поїздка цього року? Біля яких святинь буде підноситись наша спільна молитва? Порадившись з вчителями, батюшка благословив поїздку святими місцями нашого рідного краю.
В Олексіївській ВК (№ 25) відбулося хрещення дитини. Засуджений Ігор Б., 1966 р. н., відбуває покарання в Олексіївській виправній колонії (№ 25) з 12.02.2009 року. Строк покарання — 5 років 1 місяць. У 2009 році він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ганною шляхом листування. У 2010 році молоді зареєстрували свій шлюб. Дружина неодноразово відвідувала свого чоловіка, адміністрація установи надавала їм довготривалі побачення… 1 квітня 2011 року у пари народився син Олександр. Нещодавно засуджений Б. звернувся до начальника Олексіївської виправної колонії (№ 25) Віктора Хирного з проханням похрестити свою дитину в стінах храму Святого Миколая при установі, на що отримав згоду. Керівництво установи узгодило це питання з Харківською єпархією Української православної церкви. І 23 квітня 2012 р., у день, коли дружина й син завітали до батька на довготривале побачення, ієрей о. Дмитро (Ларцев) охрестив малюка в храмі при колонії. Хресним обрали чоловіка, який теж відбуває покарання в Олексіївській колонії, але, після того, як одружився, зовсім у поведінці змінився. У нього вже є двоє діточок. Тому його приклад для Ігоря з Ганною був дуже позитивним. Маленький Олександр, перебуваючи на руках у хресних батьків, весь час проведення таїнства поводився дуже спокійно, іноді навіть ледь посміхався. Священик похрестив дитину та побажав їй життя радісного та чистого. Щасливий батько новохрещеного — засуджений Ігор Б., — через 1 рік і 3 місяці має вийти на свободу. Каже, що вже 5‑й раз за ґратами, загалом відсидів 28 років. Однак, відтепер певен: у зв’язку з тим, що у нього є син та ще діти будуть — дружина вагітна двійнею, — вже зовсім по-іншому ставитиметься до життя. Михайло Дерека, заступник начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи, підтверджує: засуджені, які мають сім’ї, як правило, підтримують і кращі соціальні зв’язки, більш відповідально поводяться. Народження дітей, їх хрещення, безперечно, позитивно впливають на поведінку засуджених, адже їм віднині є до чого прагнути, є, для чого жити, є кого оберігати — дитину, дружину, власну сім’ю. Юрій Чумак
