Латини, початкуючі промову,
За звичай, починали із «ab ovo»,
Що слід тлумачити, як «від яйця».
Та верт зазначити, що фраза ця
Не просто троп, не тільки алегорія,
А майже філософська категорія.
Адже питання філософське це —
Що було першим — курка чи яйце?
Задачу розв’язати мати змогу
Надасть тут звернення до Бога.

А відповідь Його ось на столі,
Де паски головують чималі.
Боки у них вилискують жовтками.
Їх голови помазані білками.
Довкола крашанки їх облягають.
А ще і писанки, і дряпанки бувають.
А ще церковні мури викладають
На, яйцями збагаченім, вапні.
Хіба ж не годі вже?  Та ні…
Ще образи малюють на стіні.
Яєчній темпері надавши перевагу.
А ще звернути варт увагу,
Як дбають горло, голос «чистять»
Сирим яйцем диякони й хористи.
Щоб Бога славить милозвучно
Й молитву спрямувати влучно.

Та це все царина практична.
А ось історія більш романтична
І, понад те, священна й символічна…

З благословення Господа Христа
Марія Магдалинська по містах
Поганських понесла благую вість.
До італійських добулась обійсть,
До Риму стежку протоптала,
Перед самим Тіберієм постала.

«Христос Воскрес», — вона йому…
А він їй: «Віри я не йму.
Не маю до байок довіри.
Та і в брехні триматись треба міри».
Тоді, щоб благовість не дати на поталу,
Вона яєчко куряче дістала.
Яйце — не курку, nota bene,
(Писання свідчать достеменно)
На поміч Господа призвала,
І те яйце червоним стало.
Як Праведною кров’ю збагряніло,
Що пролилася на хресті із Тіла.

Почухав карка імператор,
Мигикнув (був бо не оратор),
І августійше повелів,
Щоб християнам не стинати вже голів.

Ця пауза, хай тимчасова,
Можливість надала для слова
Апостолам про наміри далекоглядні…
Щоб вісті благі і відрадні
Вікам прийдешнім заповісти,
Щоб відали село і місто,
Що, далебі, Христос Воскрес
І був вознісся до небес,
До нашого й Свого Отця,
Поклавши місії земній кінця,
Й лишивши заповідь того,
Що коли сприймем ми Його,
Гріховну шкаралупу продзьобаєм,
Проклюнемось у вічність і надбаєм
Життя душі, покраяній гріхами.
Й розчиняться їй стулки брами
У світ небачений Отця,
І зімкнеться там круговерть оця
У контурі всесвітньому яйця.

А та стара, як світ ділема
Ніяка, мабуть, не проблема.
Бо справжня філософія небес —
Христос живий.  Христос воскрес!

В.Козелецький