DataLife Engine > Православана Харківщина, №4 (117) апрель 2012 > Чи вірив у Бога Григорій Сковорода?

Чи вірив у Бога Григорій Сковорода?


20 мая 2012. Разместил: and
Чи вірив великий український філософ у Всевишнього? Безумовно, так. Недаремно ж на кожній сторінці його творів слово Бог зустрічається в середньому не менше 5‑ти разів.
Уже став знаменитим крилатий вираз великого боголюбця:
«А хто Христа знає, то не важливо, що він не знає інше.
А хто Христа не знає, то не важливо, що він знає інше». У сорокарічному віці він заявляє: «Я давно помер для світу для того, щоб возродитися со Христом». Десь через рік пише своєму другові Михайлу Ковалинському: «Я все робив, роблю і робитиму тільки для того, щоб зрозуміти, що таке смерть Христа і що значить його воскресіння».
Уже в 5 років він співає на крілосі церкви у містечку Чорнухи. Уже в 7 років, за словами його учня Михайла Ковалинського, виявляє такі риси як благочестя (тобто — віра в Бога), талант до музики, тягу до наук і велику силу духу — тобто ті риси, які допомогли йому в майбутньому стати видатною людиною. У 12‑річному віці вступає до Києво‑Могилянської академії, яка на той час була духовним закладом.
Навіть придворний хор, у якому співав Сковорода, в основному виконував духовну музику (псалми, літургію). І це ще більше зміцнювало віру майбутнього мислителя.
В тридцятирічному віці починає вивчати Біблію (за його ж власними словами). І саме з цього часу не розлучається з нею все життя.
Серед друзів Сковороди найбільше було священнослужителів не тільки тому, що це були найосвіченіші люди того часу, а, перш за все, тому, що їх об›єднувала віра в Бога і знання про нього.
Часто притулком йому в холодну пору року служили монастирі. Найчастіше зупинявся, мандруючи по Слобожанщині, в Покровському монастирі міста Харкова, Куряжському, Охтирському, Сумському монастирях. Особливим було відношення мандрівного філософа до Сіннянського монастиря, що знаходився в селі Писарівка Золочівського району. Ігуменом цього монастиря був двоюрідний брат Сковороди Іустин Звіряка. Тому філософ сюди часто навідується і навіть пише тут два своїх твори: пісню 30‑у із «Саду божественних пісень» і знаменитий трактат «ЖенаЛотова».
Мудрець веде аскетичний спосіб життя. Він в усьому себе обмежує: спить не більше 4 годин на добу, їсть один-два рази тільки в темну пору дня, не вживає риби, не вживає м’яса. Безумовно, виконує всі пости. У нього є навіть латинський вірш, присвячений посту, в кінці якого він вигукує «О скольких ты возвеличил!». Мається на увазі перш за все піст духовний. «Молитва и терпение, терпение и молитва не токмо мне, но всем», — пише він.
Саме праведний спосіб життя, безмежна віра в Бога, блискуче знання Святого Письма і зробили Сковороду символом християнина в Україні.


Науковий співробітник музею Г. С. Сковороди,
парафіянин Свято-Преображенського
храму Манженко В. П.