Хресний хід — з частками Хреста Господнього та мощей св. рівноап. Костянтина та Олени перебуватиме в харкові 28.03-29.03.2013 р. (ВИДЕО) Пресс-служба » Харьковские епархиальные ведомости » № 2 (225) февраль 2013  
 
Хресний хід — з частками Хреста Господнього та мощей св. рівноап. Костянтина та Олени перебуватиме в харкові 28.03-29.03.2013 р. (ВИДЕО)2013 року християнський світ святкує 1700‑річчя Міланського едикту. В 313 році тогочасними співправителями Римської імперії, Костянтином і Ліцинієм був підписаний документ, який узаконив християнство як одну з релігій у Римській імперії. Через 67 років після підписання едикту імператор Феодосій І оголосив християнство державною релігією.

З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира розпочинаються святкуваня, присвяченні 1700‑річчю Міланського едикту. З цієї нагоди Українська Православна Церква організовує хресний хід з частками Чесного і Животворящого Хреста Господнього та ковчегом з частками мощей святих рівноапостольних царя Костянтина та матері його цариці Олени.
13 лютого з місця, де отримав Хрещення святий рівноапостольний князь Володимир — древнього Херсонесу в Севастополі — хресний хід вирушив містами України. За півроку він відвідає 51 місто, 2 Лаври — Святогірську та Почаївську. Завершиться в Києві 3 червня, в день пам’яті святих рівноапостольних Костянтина та Олени.
Окрім того, в рамках святкування цієї визначної історичної події в обласних центрах планується проведення наукових конференцій та спортивних заходів.
***
Підписаний в 313 році Міланський едикт — поклав початок християнської ери імперії. Оригінальний текст документа, на жаль, не зберігся, але він цитується християнським ритором і філософом Лактанцієм у праці під назвою «Про смерть гонителів». Суть цього документа — в наданні рівноправності всім численним релігійним об›єднанням, які існували тоді на території імперії. Серед них було і християнство, яке жорстоко переслідувалося. Таким чином, традиційні для Риму язичницькі культи втратили статус привілейованої державної релігії.
Треба зауважити, що імператор Костянтин, який пізніше був названий Великим, давно симпатизував християнству — до числа прихильників цієї релігії належала і його мати цариця Олена.



Костянтин протягом багатьох років вів боротьбу з деякими вельможами і полководцями за владу в Римській імперії. Він вірив, що напередодні однієї з вирішальних битв в околицях Риму в 312 році Христос допоміг йому взяти верх над узурпатором Максенцієм.
За переказами, напередодні битви Господь Іісус з’явився Костянтину уві сні і наказав йому накреслити на щитах своїх солдатів християнський символ. А в самий день битви в небі з›явилося знамення у формі хреста.
Костянтин Великий залишався прихильником християнства, яке поступово набуло статусу державної релігії. З політичних переконань хрестився великий імператор лише на смертному одрі.
«Православіє в Україні»
 
 
 
Другие новости по теме:

  • 20 років під ПершосвятительсЬким омофором Блаженнішого Митрополита Володими ...
  • КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир благословив збір підписів щодо повер ...
  • Українська Православна Церква є самокерованою з правами широкої автономії
  • Звернення Священного Синоду до єпископату, кліру, ченців та мирян Українськ ...
  • Президент України вшанував пам’ять Блаженнішого Митрополита Володимира




  •  
      Просмотрено: 2018 раз Просмотров: 2018 автор: and 25 апреля 2013 Напечатать Комментарии (0)