Духовна спадщина Пресс-служба » Харьковские епархиальные ведомости » № 6 (229) июнь 2013  
 

Духовна спадщина

2013 рік особливий! Виповнюється 1025 років хрещення Київської Русі. Це значна історична віха в житті нашої Держави. Цього ж року виповнюється ще один, дуже важливий для нас, слобожанців, ювілей — 20 років прославлення у лику святих новомучеників Слобідського краю.

Як духовну спадщину ми прийняли слова, які 17 жовтня 2010 року, під час святкування 20‑річчя нашого, Свято-Покровського храму Великої Данилівки, звертаючись до присутніх сказав митрополит Харківський і Богодухівський Никодим: «Цінуйте кожну хвилину вашого життя. Не втрачайте на суєту свого часу. Кожну хвилину присвячуйте справі Божій. Щоб ваші справи прикрашало ім’я Господнє, і Покров Божої Матері щоб простирався на народ наш. Божа Мати, Цариця, радіє, коли просять її бути заступницею перед Богом». По заповіту дорогого владики Никодима, в нашому селищі приділяється велика увага духовно-моральному вихованню підростаючого покоління. Вже багато років завдяки спільним зусиллям настоятеля Свято-Покровського храму Великої Данилівки протоієрея Андрія Кір’янчука та адміністрації школи, для учнів 1‑х — 4‑х класів на прохання батьків викладається православна християнська етика.
За багаторічною традицією кращі, найстаранніші учні з предмету християнської етики, отримують у травні від Свято-Покровського храму духовний подарунок — участь у справжній паломницькій поїздці по святим місцям Харківщини й України. В такі поїздки запрошуються і вчителі школи. Де ми вже тільки і не були: храми Харкова і Харківщини, Свято-Успенська Святогірська лавра, Свято-Борисо-Глібський монастир, Спасів скит, Озеряни, Куряж, Свято-Преображенський Мгарський чоловічий монастир. Цього року, напередодні свята всіх святих землі Слобожанської, настоятель храму, на прохання вчителів і учнів, благословив відвідати Козельщанський Свято-Різдва-Богородичний жіночий монастир Полтавщини, в якому в 30‑ті роки минулого століття, в період гонінь на Церкву духовником був нинішній духовний покровитель Харківщини, священномученик, архієпископ Харківський Олександр Петровський, який очолював Харківську єпархію в буремні 1937–1940 рр. На іконі «Образ святих Слобідського краю», що встановлена над ракою з мощами священномученика Олександра в Свято-Благовіщенському Кафедральному соборі міста Харкова, який ми неодноразово відвідували, священномученик Олександр зображений у першому ряду разом з іншими святими Слобожанщини. Свого часу ми вже побували в Свято-Казанському храмі, де Владика Олександр служив і проголошував у важкий для Церкви період свої духовно-патріотичні проповіді, бачили неприступну Холодногірську в›язницю, де його у віці 89 років було закатовано.
Відвідали ми і цвинтар № 6 на Залютіно, де у травні 1940 року таємно віруючими його було поховано. Сподобався нам красивий і урочистий храм, побудований на честь священномученика Олександра до 350‑річчя Харкова, де ми дізнались, що майбутній покровитель міста народився — 23 серпня, тобто, Божим промислом, задовго до того моменту, коли офіційно був встановлений День міста. Тепер на нас чекала зустріч з одним із святих місць України, де святий покровитель Харківщини у роки переслідувань підносив свої святі молитви. Після молебну і благословення отця Андрія, ми поїхали автобусом до Козельщанського Різдва-Богородичного жіночого монастиря Полтавщини.
Народження монастиря відбулось завдяки чуду зцілення паралізованої дочки господаря Козельщини графа Капніста в 1881 році, яке сталось після молитов перед чудодійним сімейним старовинним образом Божої Матері. Чудеса допомоги Козельщанської ікони Божої Матері відбуваються і в наші дні. Вся наша група, діти і дорослі, прийняли участь у молебні Божій Матері, після якого нас окропили святою водою і помазали святим єлеєм з палаючої біля чудодійної ікони лампадки. Під час екскурсії нам розповіли і про духовний подвиг колишньої ігумені, преподобномучениці Олімпіади, небесної молитвениці за монастир, яка була розстріляна в 1938 році, а в 2008 зарахована до лику місцево вшанованих святих. Розповіли нам і про період, коли наприкінці 20‑х, до закриття монастиря в 1929 році тут служив священномученик Олександр (Петровський), а до закриття монастирського скиту «Обіток» в 1932 році, він був в ньому духовником. Сестри монастиря вважають також священномученика Олександра своїм небесним покровителем.
В Полтаві ми спочатку піднесли спільні молитви біля головної святині Полтавщини Горбанівської ікони Божої Матері в Свято-Макаріївському Кафедральному соборі, а також біля пам’ятника небесному покровителю Полтавщини священномученику Василю Зеленцову, розстріляному в 1930 році. Саме тільки його келейна ікона-список чудодійної ікони Божої Матері «Упование всех концев Земли» збереглась і знаходиться у Свято-Хресто-Воздвиженському жіночому монастирі.
З яким захопленням діти і дорослі, підтримуючи один одного, піднялись майже на 40 метрів і затамувавши подих милувалися квітучою Полтавою, а також старовинним семикупольним Хресто-Воздвиженським собором монастиря, де ми згодом приклались до мощей, прославленого в 2010 році святителя Полтавського Афанасія (Вольховського). Сповнені нових знань і неповторних вражень, ми повертались до рідного міста. Для всіх учасників паломницької поїздки це був практичний урок духовної просвіти, під час якого спільна молитва дітей і дорослих, учнів і вчителів поєднала нас в єдину православну сім’ю.
Ми вдячні нашому небесному покровителю священномученику Олександру, всім святим Слобідського краю, за молитвами яких відбулась ця поїздка, яка сприяла духовному зростанню для спасіння наших душ…

Група вчителів ЗОШ
№ 96‑Велика Данилівка
 
 
 
Другие новости по теме:

  • Святковий подарунок дітям
  • Незабутнi враження...
  • Святині рідного краю...
  • Ювілейна осінь...
  • Підсумки літа




  •  
      Просмотрено: 1264 раз Просмотров: 1264 автор: and 21 сентября 2013 Напечатать Комментарии (0)